 |
|
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
Законом України від 24.12.15 р. №909-VIІI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» проіндексовано ставки екологічного податку, що діяли у 2015 році, за:1) викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (крім двоокису вуглецю), що затверджені п.243.1- 243.3 ст.243 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на 26,71%, а за викиди двоокису вуглецю (п.243.4 ст.243 Кодексу) – на 26,92% (п. 59 розд. І Закону № 909);2) скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.245.1-245.2 ст.245 Кодексу) – на 26,72% (п.60 розд. І Закону №909);3) розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (п.246.1-246.2 ст.246 Кодексу) – на 25,81-26,81% (п.61 розд. І Закону №909);4) утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (п.247.1 ст.247 Кодексу) – на 26,7% (п.62 розд. І Закону № 909);5) тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п.248.1 ст. 248 Кодексу) – на 26,7% (п.63 розд. І Закону №909).За податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли для виробників електроенергії на теплоелектроцентралях та ТЕС з 1 січня 2016 року ставки податку становлять 100% від ставок, передбачених статтями 243, 244, 245 і 246 цього Кодексу (абз. четвертий п. 2 підрозд.5 розд. XX Кодексу).
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
Оскільки, пиво віднесено до алкогольних напоїв, суб’єктам господарювання для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.При цьому однією з умов отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) є наявність зареєстрованого належним чином реєстратора розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій).Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.Отже, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп мають право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив, у тому числі пива, виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) при проведенні розрахунків.Водночас, дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок та здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.Однак, при перевищенні річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у розмірі 1 млн. грн. застосування РРО є обов’язковим.З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 109.3).Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють та планують провадити підприємницьку діяльність в період курортного сезону, на необхідність дотримання норм чинного законодавства у сфері реалізації алкогольних напоїв.
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання(вручення)податковихповідомлень-рішень.Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податкузазначає у запереченнях. Якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочі дні до дня їх розгляду. Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта (довідки) перевірки. У разі виникнення спірних питань та надання заперечень щодо встановлених порушень під час здійснення перевірки, такі питання та заперечення можуть бути винесені на розгляд постійних комісій при відповідних контролюючих органах. При цьому не передбачено обов’язку контролюючого органу додатково залучати платника податку до участі і у роботі постійних комісій при відповідних контролюючихорганах.За результатами розгляду заперечень складається висновок, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) документальної перевірки висновки, факти та дані, щодо яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підбиваються підсумкищодообґрунтованостізаперечень.На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка підписується керівником (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов’язки. Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки, залишається в контролюючому органі, та враховується керівником контролюючого органу (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов’язки, при їх розгляді і прийняттіподатковогоповідомлення-рішення.Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення. Про порядок подання заперечень Державна фіскальна служба України нагадує у своєму листі від 25.04.2016 р. № 9296/6/99-99-14-03-03-15.
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
Реєстрації підлягають реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.Для реєстрації РРО суб’єкти господарювання (юридичні та фізичні особи-підприємці) подають до органу фіскальної служби за місцем реєстрації такі документи: заяву про реєстрацію РРО; копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО; копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО; копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.При цьому, заяву про реєстрацію РРО можна подати як в паперовому, та і в електронному вигляді.Органом ДФС приймається рішення про можливість реєстрації РРО, формується та резервується фіскальний номер РРО, а також видається суб’єкту господарювання відповідна довідка, яка дійсна протягом п’яти робочих днів.Протягом цих днів суб’єкт господарювання забезпечує переведення РРО у фіскальний режим роботи: занесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізацію та опломбування РРО в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО).Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до органу ДФС копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО виданий ЦСО.Після отримання належним чином оформлених документів орган ДФС не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в органі ДФС.Нагадаємо, порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. № 417.
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
 |