 |
|
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
|
Підвищення мінімального розміру заробітної плати з 1 травня 2016 року до 1450 гривень не впливає на розмір єдиного податку, оскільки сума єдиного податку за фіксованою ставкою, що підлягає сплаті до бюджету, розраховується від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, і не підлягає зміні протягом такого року. Вказані платники до кінця року сплачуватимуть єдиний податок, розрахований виходячи із розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня 2016 року, а саме із 1378 гривень.
Нагадаємо, для суб’єктів господарювання з 1 січня 2016 року Податковим кодекcом України встановлено ставки єдиного податку в таких межаx:1 група єдиного податку – до 10 відсотків розміру мінімальної зарплати, що складає 137,80 гривень;2 група єдиного податку – до 20 відсотків розміру мінімальної зарплати, що складає до 275,60 гривень.Ставка єдиного податку для третьої групи платників вcтановлена Податковим кодексом y відсотках від доходу: 3% – у разі сплати ПДВ, 5% – у разі включення ПДВ до складу єдиного податкуДля платників четвертої групи в залежності від категорії земель ставка становить від 0,16% до 5,4%.
|
|
|
|
|
 |
 |
 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відповідно до положень Податкового кодексу України зареєстровані в установленному порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. Податковим кодексом України не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.Водночас відповідно до п. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.Відтак, якщо десятий день з дня державної реєстрації новоствореного суб’єкта господарювання припадає на вихідний або святковий день, такий суб’єкт має право подати заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, у перший робочий день, наступний за таким вихідним або святковим днем. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (ст. 44 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).Документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися 3 роки. Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку передає їх до архіву.Разом з тим, якщо зазначені вище документи, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, то такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Від сплати земельного податку на підставі п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі ПКУ) звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорій фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме: для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Слід зазначити, що до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинна надати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення інваліда першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія), посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інвалід війни», посвідчення «Учасник війни» тощо).
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності,утомучисліїхвиробниками,занаявностіунихліцензій.Подати документи та отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (далі – ліцензія) підприємці можуть в Центрах обслуговування платників за місцем проведення торгівельної діяльності. Ліцензія видається за заявою суб’єктагосподарювання.У заяві має бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (роздрібна торгівля алкогольниминапоями).У заяві додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.Крім того, разом із заявою необхідно подати копію платіжного доручення про сплату за ліцензію з відміткоюбанку.Вартість ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на рік становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі, та 500 гривень – на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходятьсяумежахтериторіїміст.Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та пері (без додання спирту) на рік становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіальногорозташування.Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повиннабутивказанапідставадлявідмови.Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють та планують провадити підприємницьку діяльність в період курортного сезону, на необхідність дотримання норм чинного законодавства у сфері реалізації алкогольних напоїв. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Так, відповідно до пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (ПКУ) не оподатковуються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:– садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;– особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує2 гектари.При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки за формою № 3ДФ (Довідка). Порядок видачі Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3ДФ затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 року № 32.Довідка безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої Довідки (п. 2 Порядку №32). Реквізити, які повинні міститися у Довідці, наведено у п. 3 Порядку №32 і серед них, зокрема, – вид цільового призначення земельної ділянки та розмір земельної ділянки у гектарах.Довідка видається строком на п’ять років. Оригінал Довідки повинен зберігатись у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення такої Довідки.Отже, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству, яке є податковим агентом, копію чинної та належно складеної Довідки, і дані цього документа свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування пільги, встановленої пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то підприємство-покупець не утримує податок з доходів, що виплачується за сільськогосподарську продукцію.Однак, слід нагадати, якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені Земельним кодексом України, то такі доходи включаються платником податку до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються за ставкою 18 відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.Покупці сільськогосподарської продукції зобов’язані оформлювати такі первинні документи, як закупівельний акт і закупівельна відомість. Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, первинні документи повинні містити, зокрема, такі дані, як: місце укладання угоди;прізвище, ім’я, по батькові продавця;найменування продукції, ціна одиниці продукції;обсяг проданої продукції; сума виплачених коштів; підпис продавця про отримання таких коштів;реєстраційний номер облікової картки платника податків — продавця сільськогосподарської продукції; загальна сума нарахованого доходу та сума утриманого при виплаті коштів податку на доходи фізичних осіб у разі, якщо він утримувався. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
